"Пальцьопхана?!" - Шкварка

“Пальцьопхана?!”

– Пальцьопхана? Та ви жартуєте! А це як? 😱 Ми звикли до такої реакції людей на кумедне слівце, яке малює у їхній уяві певні асоціації.

Тому у сьогоднішньому пості ми ще раз поговоримо про те, що таке пальцьопхана ковбаса і звідки вона взялася.👇

Отож, це вид сушеної або в’яленої ковбаски, який робили віддавна і роблять досі на території українського Полісся. Схожі ковбаси також виготовляють у північно-східній Польщі та в південно-західній Білорусі. Головна їхня особливість – спосіб консервації м’яса та процес його дозрівання. 👇

Оскільки поліську пальцьопхану робили для домашніх потреб, в’ялитися її відправляли на горище, під стріху. Там вона не просто дозрівала, а “загартовувалася” у боротьбі з вологими поліськими морозами. У той час, як італійська салямі, наче на курорті, всі місяці визрівання проводила у погребі із ідеально однаковими температурою та вологістю, українська пальцьопхана-екстремалка за добу могла пережити до 20 градусів різниці. 🌞⛅❄

Робили таку ковбаску, зазвичай, в домашніх умовах, вручну нарізали м’яско і вручну начиняли ним кишку. Звідси і назва – пальцьопхана. 👈

Власне, з класичної пальцьопханої і почалася наша Шкварка. Згодом до домашнього рецепту нашого кума Юрка, який народився і виріс на Поліссі, ми почали додавати авторські нотки. Так з’явилися пальцьопхані: з білими грибами, з пармезаном та блакитним сиром.

У виробництві своїх сиров’ялених ми, звісно, використовуємо спеціальне обладнання та визрівальні камери. Але автентичну назву ковбасок все ж вирішили зберегти. 😉

2 думки щодо ““Пальцьопхана?!”

    • Анна
      Анна каже:

      Доброго дня! Це дуже складне питання, адже по своїй задумці ця ковбаса не псується ніколи, але поступово підсихає. Щоб продовжити термін придатност при тривалому зберіганні ми рекомендуємо загортати продукцію разом з паперовою упаковкою у харчову плівку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *